Що таке баластна покрівля

Баластна покрівля – це тип покрівельної системи, в якій водоізоляційний шар укладається вільно, без прямого кріплення до конструкції даху, а потім обтяжується баластом. Баласт зазвичай складається з кам’яної крихти, гравію або інших важких матеріалів. Ця система була розроблена для утримання ізоляційного шару на місці під впливом вітру або інших факторів.

Даний тип покрівлі застосовується лише до конструкцій, що несуть, здатних витримувати додаткові навантаження, причому кут нахилу таких дахів не повинен перевищувати 3%. Важливо врахувати місцеві кліматичні умови, зокрема вітрові навантаження щодо необхідної ваги баласту на квадратний метр.

Система спроектована для плоских дахів громадських споруд, державних органів, торгових комплексів, культурно-розважальних та освітніх установ. Ідеально підходить для оформлення місця відпочинку на даху бізнес-центру.

Вам точно буде цікаво дізнатись Що таке інверсійна покрівля

Баластові дахи можуть застосовуватися як при новому будівництві, так і при реконструкції.

Види балластної покрівлі

Існує кілька основних видів покриття баластної покрівлі:

• Кам’яна покрівля яка використовує річковий або кар’єрний гравій як баласт. Це досить важкий матеріал, який добре утримує покрівельні покриття на місці та захищає їх від УФ-випромінювання;
• Зелена покрівля – замість традиційного баласту використовуються рослини, земля чи інші матеріали для створення живої покрівлі. Це може бути як інтенсивна (з деревами, чагарниками), так і екстенсивна (з мохами, травою) зелена покрівля;
• Покрівля з використанням плит з бетону або інших матеріалів служать як баласт. Вони можуть укладатися на всю покрівельну ділянку або тільки на певні зони;
• Покрівля із застосуванням керамзиту – це легкий пористий матеріал, який може бути використаний як баласт на деяких покрівлях;
• Комбінована покрівля в якій використовуються різні види баласту, наприклад гравій з рослинами або плити в поєднанні з гравієм.

Причини популярності баластної системи

Баластна система покрівлі стала популярною через низку причин:

• Простота встановлення. Баластний дах, як правило, потребує менше часу на монтаж порівняно з традиційними методами, оскільки гідроізоляційні шари кладуться вільно без необхідності механічного кріплення.
• Захист від УФ-випромінювання. Баласт, зокрема кам’яний, має високу спроможність відображати ультрафіолетове випромінювання, що збільшує термін служби дахових матеріалів.
• Гарна терморегуляція. Баласт може служити додатковим теплоізоляційним шаром, допомагаючи зберегти прохолоду всередині будівлі влітку та тепло — взимку.
• Захист від механічних пошкоджень. Важкий верхній шар баласту захищає дах від фізичних пошкоджень, наприклад, при ходьбі по ньому.
• Стійкість до вітрових навантажень. Завдяки вазі баласту, дах краще стійкий до вітрових навантажень, особливо в регіонах з частими бурями та сильними вітрами.
• Екологічність. Зелені дахи, які є різновидом баластного даху, сприяють створенню екологічно чистих міських просторів, поліпшують мікроклімат та приваблюють дику природу.
• Естетика. Баластний дах, особливо зелені дахи, надає будівлям сучасний і привабливий вигляд.
• Економія. Оскільки система не вимагає багато кріпильних елементів та додаткового обладнання для встановлення, це може зменшити загальні витрати на дахові роботи.
• Продовження терміну служби даху. Захисні та терморегулюючі властивості баласту можуть продовжити термін служби гідроізоляційних та теплоізоляційних шарів.

Конструктивні особливості

Головна умова для створення баластових покрівель – наявність основи з додатковою несучою здатністю на вагу баласту – 100-250 кг/м² (армований монолітний бетон, плити із збірного залізобетону, металевий профільований лист з високим профілем та ін.).

Слід зазначити, що технологічно можлива комбінація класичної баластної та інверсійної системи, де мембрана розташована між шарами утеплювача. Це рішення дозволяє максимально захистити мембрану від механічних пошкоджень та виключити можливість випадання конденсату на внутрішній стороні мембрани при холодних зливах.

Конструкція баластової покрівлі залежить від типу застосовуваної мембрани та баласту. Як правило, як теплоізоляційний шар застосовують жорсткі плити з пінополістиролу (переважно з екструдованого пінополістиролу), але допустимо застосування утеплювача з мінеральної вати високої міцності або їх комбінація.

На думку деяких спеціалістів, баластними можна вважати тільки конструкції інверсійних покрівель, де засипка, плитка і т.д. запобігають спливанню утеплювача. У решті випадків покриття грає роль не баласту, не привантаження, а захисного шару. У скандинавських країнах дуже популярні баластові дахи, в конструкціях яких як пароізоляція використано піноскло.

Сенс таких покрівель полягає в тому, щоб повністю виключити ризик руйнування гідроізоляції через водяну пару, що виходять з будівлі. Утеплення екструдованим пінополістиролом дозволяє уникнути заморожування гідроізоляційної мембрани. В результаті, термін служби таких покрівель у кілька разів більший, ніж у традиційних конструкцій.

Якщо теплоізоляція виконується з пінополістиролу, а гідроізоляція – з ПВХ-мембрани, їх потрібно розділити шаром геотекстилю або склотканини, щоб запобігти «міграції» пластифікаторів.

У разі застосування баласту з гострого щебеню не рекомендується активно експлуатувати покрівлю, не рекомендується ходити, оскільки можливе механічне пошкодження мембрани. Тому зони, що експлуатуються (наприклад, якщо на покрівлі є обладнання, що потребує технічного обслуговування) завжди покриваються тротуарною плиткою.

«Зелені» покрівлі – це технологічно найскладніша система з усіх рішень баластових покрівель. Оскільки тут є безліч нюансів, ця тема вимагає окремої статті.

Відео