У процесі пошуку довговічного матеріалу, що не пропускає вологу, для захисту житла від атмосферних опадів люди застосовували пластини з натурального сланцю, які вважаються «прародителем» сучасного шиферу. Зараз під цією назвою поєднують безліч покрівельних матеріалів, схожих за способом виготовлення, видом та технологією монтажу. Ця стаття розповість, які види шиферу існують, з чого цей матеріал роблять та як застосовують.
Азбестоцементний шифер
Шифер на основе асбестоцемента пользуется большим спросом на рынке. Для его производства используются три основных компонента: цемент, асбест и вода. По стандартам, содержание цемента в шифере достигает 85%, асбеста – 10%, а воды – оставшиеся 5%. Готовую массу равномерно распределяют по формам, высушивают и затем разрезают на листы. Асбестоцементный шифер доступен в различных вариантах:
- Звичайний хвилястий шифер. Стандартні розміри цього виду азбестоцементного листа: довжина – 1,28 м, ширина – 0,68 м, вага – 20 кг. Ідеально підходить для дахів маленьких приватних будинків та споруд, так як його розміри мінімізують необхідність додаткового різання та корекції. Для складних елементів даху, таких як ковзани та ребра, використовуються спеціалізовані деталі з азбестоцементу, що входять до комплекту.
- Хвильовий шифер універсального типу. Розміри цього листа більші за звичайний, але менший за посилений: довжина 1,75 м, ширина 1,25 м, товщина від 6 до 7,5 мм. Вага коливається між 26-30 кг. Підходить для покрівель з великою площею та простою формою. Такий шифер спрощує та прискорює установку, скорочуючи кількість з’єднань та витрати на матеріали.
- Шифер із посиленим профілем. Цей тип листа перевершує інші за розмірами. З урахуванням усіх вимог, виробники пропонують листи завдовжки до 2,8 м, шириною 0,94 м і завтовшки 0,8 см. Такі листи найчастіше вибирають для великих промислових споруд. У приватних будинках їх застосування рідко через вагу (більше 35 кг), яка може збільшити навантаження на покрівельну систему.
- Плоский шифер різних розмірів і типів.
Важливо враховувати!
Шифер на основі азбестоцементу відрізняється високою стійкістю до вологості, ультрафіолетового випромінювання, перепадів температур і навіть вогню. Але важливою особливістю цього матеріалу є наявність у його складі азбесту, мінералу, який може бути шкідливим для здоров’я. При звичайній експлуатації ризик вдихання азбестового пилу мінімальний. Однак під час монтажу, різання або фарбування необхідно використовувати захисне обладнання: респіратори, окуляри та проводити роботи на свіжому повітрі.
Ондулін
Ондуліном називають м’який шифер, який виготовляють із суміші целюлози, мінеральних добавок та бітумного просочення. Він виглядає як хвилястий лист коричневого, зеленого, синього, чорного або червоного кольору. Від інших видів покрівельних матеріалів ондулін відрізняється гнучкою, податливою структурою, оптимально придатною для перекриття дахів складної конфігурації і форми. За нормами кожен лист має довжини 2 м, товщину 0,3 см і налічує рівно 10 хвиль.
Плюсами цього матеріалу є:
- Надійність. Ондулін не пропускають вологу, стійкий до біологічних факторів руйнування. Термін експлуатації – 20 років.
- Низька теплопровідність і висока здатність до шуму. Порівняно з іншими варіантами, цей матеріал ефективніше утримує тепло всередині будинку і гасить зовнішні звуки, що робить його популярним серед приватних забудовників.
- Легкість. Ондулін важить набагато менше інших покрівельних матеріалів, тому не вимагає посилення кроквяного каркасу і простий у монтажі.
- Прийнятна ціна. Ціна одного листа ондуліну становить 270-300 гривень, тому цей варіант покриття завойовує популярність серед матеріалів середньої цінової категорії.
- Естетичність. Кольоровий шифер виглядає як дах досить ефектно за рахунок поєднання з відтінком стін. Широка кольорова палітра відкриває для дизайнерів широкі можливості, дозволяючи повністю втілювати архітектурний задум.
Ондулін, незважаючи на багато своїх переваг, має і ряд обмежень:
- Горючість. Основний компонент ондуліну – бітум, який за певної температури може почати плавитися. Це робить матеріал менш безпечним за умов підвищеної температури або ризику займання.
- Стійкість до ультрафіолету. Тривале вплив сонячних променів може призвести до вигоряння кольору, що знижує естетичну привабливість матеріалу і може вимагати додаткових робіт з його фарбування або заміни.
Тому, перш ніж приймати остаточне рішення про вибір матеріалу для покрівлі, необхідно ретельно зважити всі “за” та “проти”, ґрунтуючись на специфіці конкретного об’єкта та умовах його експлуатації.
Металевий шифер
Металевий шифер – це тонкий лист легованої сталі або алюмінію, якому в процесі виробництва за допомогою штампування надають хвилеподібну чи іншу форму. Щоб захистити покрівельний матеріал з металу від корозії та руйнування, на зовнішню поверхню наносять полімерний склад, що надає йому колір, а на нижню – лак, що захищає від дії вологи. Серед переваг профільованого металу досвідчені покрівельники називають:
- Висока довговічність. При правильному виборі якісного матеріалу, що відповідає стандартам, а також за дотримання правил монтажу та догляду, металева покрівля служить від 25 до 50 років.
- Висока вогнестійкість. Метал має відмінні вогнетривкі властивості і не піддається горінню, що робить його кращим, особливо в місцях з високим ризиком пожежі, наприклад, поряд з димарями.
- Слизька поверхня. Гладкість матеріалу не дозволяє снігу затримуватися на даху, забезпечуючи його швидке зісковзування.
- Мінімальна вага. Один квадратний метр такої покрівлі важить лише 5 кг, що майже вдвічі легше, ніж аналогічна площа з азбестоцементного матеріалу. Завдяки цьому можна заощадити на будівництві крокв та фундаменту.
- Відносна легкість встановлення. Укладання профільних листів можливе у будь-яку пору року та за будь-яких погодних умов. На ринку є безліч розмірів і додаткових елементів для таких покрівель: від водостічних систем до ковзанів і елементів обробки. До того ж, завдяки різноманітності палітри кольорів, металевий шифер легко підбирається під загальний дизайн будинку.
Зверніть увагу!
Коли йде дощ, металевий дах може посилити звук крапель, що падають, через свою високу резонансну здатність. Такий “ефект” відсутній у м’якого шиферу та покрівельних покриттів на основі азбестоцементу.
Прозорий шифер ПВХ
Прозорий шифер – це матеріал, який отримав свою назву завдяки зовнішню схожість із хвилястими листами. Його виготовляють із міцного полімеру, полівінілхлориду. На відміну від інших покрівельних матеріалів прозорий шифер пропускає світло, тому його використовують для будівництва альтанок, терас, навісів, оранжерей. За класифікацією поділяє два види: безбарвний та кольоровий шифер із ПВХ. Прозорий шифер має наступні експлуатаційні характеристики:
- Ефективний захист від атмосферних впливів, таких як дощ, вітер та снігові опади.
- Термін служби, який може досягати та перевищувати п’ятдесятирічний рубіж. Мала вага матеріалу та його гнучкість спрощують процес встановлення.
- Відмінна стійкість до температурних перепадів та ультрафіолетового випромінювання, що гарантує збереження первозданного вигляду та кольору прозорого шиферу довгі роки.
- Чудовий естетичний ефект. За рахунок численних доступних відтінків ПВХ-листи стають вибором для дизайну кафе на відкритому повітрі, ресторанних комплексів, ділових будівель, а також теплиць. Великий асортимент розмірів дозволяє вибрати найбільш вигідні опції.
Важливо!
Прозорий шифер менш міцний, ніж матеріали з металу чи азбестоцементу. Тому при монтажі не можна вставати та спиратися на нього. Будь-який механічний вплив може стати причиною деформації листа. Щоб зберегти цілісність покрівлі, під час монтажу на ній облаштовують часовий дерев’яний настил.
Висновок
Шифер використовується в багатьох сферах будівництва, будь то приватні будинки чи комерційні об’єкти. При виборі конкретного виду покриття важливо враховувати репутацію бренду, а також ретельно оглядати матеріал на наявність пошкоджень перед покупкою.
Не слід забувати й про інші види покрівельних матеріалів, наприклад про види м’якої покрівлі. Слід вивчити всі плюси та мінуси і зробити правильний вибір.
